З 24 квітня в Україні стартує Європейський тиждень імунізації, який буде тривати до 4 травня 2025 року.

На думку міжнародних експертів Всесвітньої Організації Охорони здоров'я для зниження інфекційної захворюваності в усьому світі необхідно як мінімум два фактори. На першому місці - забезпечення населення планети якісною питною водою. А на другому - вакцинація. Вакцини покликані захистити людство від найважчих інфекцій, які є на Землі. Відомо, що від інфекційних захворювань за всю історію людства загинуло набагато більше людей ніж у всіх війнах разом узятих.

На сьогоднішній день за допомогою вакцин ми можемо попередити 40 захворювань. Іншими словами, практично від будь-якої інфекції, проти якої є вакцина, ми в змозі захистити дітей і дорослих. Щорічно за допомогою вакцинації рятується від смерті більше трьох мільйонів дітей. Це стало можливим, завдяки тому, що в кожній країні існує національний календар профілактичних щеплень. Він враховує багато факторів: рівень захворюваності, особливості формування імунітету у дітей, вплив материнських антитіл та ін.

Наявність єдиних стандартів в питаннях імунізації дозволяє забезпечувати практичну відсутність захворюваності серед населення вакцінокерованими захворюваннями.

Календар щеплень в Україні багато в чому схожий з календарями вакцинації, прийнятими в цивілізованих країнах. У ньому послідовність щеплень, строки та інтервали між ними підібрані з таким розрахунком, щоб захист дитини від небезпечних інфекційних захворювань формувалася якнайкраще. Саме в ньому вперше передбачена щеплення дітей проти гемофільної інфекції.

Робити чи не робити щеплення? В розвинених країнах відсутність щеплень у дитини вважається поганою турботою батьків про її здоров'я, а в деяких українських сім'ях відсутність у малюка щеплень вже є нормою. Але жертвою батьківської поведінки і безвідповідальності стає дитина. Сумним результатом відмови батьків від вакцинації стало підвищення в Україні захворюваності серед дітей на кашлюк , кір та іншими важкими інфекціями, зростання випадків важких ускладнень та інвалідності. Як не сумно це констатувати, але іноді випадки цих захворювань закінчувалися смертю дітей.

Про доцільність імунізації населення проти небезпечних інфекцій можна судити навіть по одному прикладу: по даним США щорічна смертність від дифтерії до введення імунізації становила 175885 вип., після імунізації 1 вип., проти правця відповідно 1314 випадків і 22 випадки, проти поліомієліту 16316 випадків і 0, проти кору 503282 і 37 випадків і т.д.

Є ще один дуже важливий, мабуть, головний фактор, який свідчить про безумовну необхідність вакцинації: будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше, ніж захворювання, від якого воно захищає.

Для людей в питаннях імунопрофілактики найкомпетентнішими особами повинні бути сімейний лікар та лікар імунолог.

Добре функціонуюча система імунізації - це один з ключових елементів сильної і стійкої системи охорони здоров'я. Інвестування людських, матеріальних і технічних ресурсів в імунізацію підвищує потенціал країн в галузі надання первинної медико-санітарної допомоги та гарантує, що жодна дитяча життя не опиниться в небезпеці, що і є пріоритетом діяльності держави в останні роки.