Кожен рік у світі гине від сказу десятки тисяч людей. Щорічно декілька випадків хвороби диких та домашніх тварин реєструється і в нашій місцевості.

Сказ (англ. – rabies; рос. - бешенство) – інфекційне захворювання, яке характеризується тяжким ураженням нервової системи.

Хто може захворіти сказом? 

Сказ викликається вірусом, який може вражати всі види теплокровних тварин, однак хворіють на нього переважно собаки, коти і дикі м’ясоїдні тварини (лисиці, вовки, куниці, єнотовидні собаки) від яких заражається і людина. Червоні лисиці є головним резервуаром та поширювачем вірусу сказу в природі. Бродячі собаки та коти – це потенційний резервуар і переносник сказу.

Як же відбувається зараження сказом?

Вірус сказу виділяється в навколишнє середовище із слиною хворих тварин. При укусах хворою твариною людини або здорової тварини відбувається зараження. Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями: тварини часто лижуть лапи, тому на кігтях залишається достатня для зараження кількість вірусу. По нервових стовбурах вірус сказу потрапляє в головний мозок. Доведено, що слина тварин містить вірус сказу за декілька днів до прояву хвороби і заразитися можна від зовні здорової тварини. Тому всі тварини, що покусали людей, незважаючи на відсутність клінічних проявів хвороби, підлягають нагляду ветеринарного лікаря протягом 10 днів.

Який перебіг цього захворювання у тварин?

Інкубаційний (прихований) період від кількох днів до 1 року і складає в середньому 1-3 місяці. Чим рана ближче до головного мозку, тим вона небезпечніше.

Сказ у собак. При буйній формі сказу розрізняють три періоди: стадія провісників, збудження і паралічів.

Стадія провісників триває від 12 год. до 3 діб. Цей період починається з незначної зміни поведінки. Потім відмічається підвищена чутливість до світла, шуму, шурхоту, торкання. З розвитком хвороби спотворюється апетит. Собака поїдає каміння, скло, дерево, землю, тощо. Спостерігають утруднене ковтання, слинотечу, хриплий гавкіт.

Другий період – збудження – триває 3-4 дні. Наростає агресивність, собака без причини може вкусити іншу тварину або людину, навіть свого господаря. Кусає мовчки. Звисає нижня щелепа. Спостерігається рясна слинотеча.

Внаслідок паралічу ковтальних м’язів тварини не можуть поїдати корм.

Третій період – паралітичний – триває 1-4 дні. Крім паралічу нижньої щелепи, паралізуються задні і передні кінцівки.

Загальна тривалість хвороби 8-10 днів, але часто може наступити через 3-4 дні.

При тихій формі сказу (частіше відмічається при зараженні собак від лисиць) збудження виражено слабо або зовсім не виражено. У тварини при повній відсутності агресивності відмічається сильна слинотеча і утруднене ковтання, ніби собака чимось вдавився. Спроба лікувати такого собаку створює небезпеку зараження сказом. Потім настають паралічі.

При сказі у котів клінічні ознаки в основному такі як у собак. Перші ознаки настають раптово і характеризуються наростанням неспокою. У котів відсутній апетит, нявкання стає хриплим, глухим, а погляд зляканим. Наступного дня коти стають агресивними і з особливою злістю нападають на тварин і людей. Тварини гинуть протягом 2-5 днів. При паралітичному сказі агресивність виражена слабо.

Сказ великої рогатої худоби. При буйній формі захворювання починається зі збудження. Тварина кидається на стіну, б’є рогами. Відмічають слинотечу. Через 2-3 дні розвиваються паралічі м’язів глотки (хрипке ревіння, неможливість ковтання), нижньої щелепи, задніх і передніх кінцівок. На 3-6-й день хвороби наступає смерть.

При тихій формі ознаки збудження виражені слабо або відсутні. Спостерігається пригнічення, відмова від корму. У корів припиняється жуйка. Потім настають паралічі

У овець та кіз симптоми такі ж, як у великої рогатої худоби: агресивність, особливо до собак. Тварини гинуть на 3-5-й день.

Запобігти сказу можна за умови виконання таких правил:

1. Всі громадяни зобов’язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив’язі, або у вольєрах.

2. Не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину. ЇЇ тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи ветеринарної медицини).

3. У разі укусу домашньою твариною з’ясуйте ім’я господаря, телефон та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, так як за твариною можна встановити ветеринарний нагляд.

4. Слід пам’ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвичайно (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ.

5. При появі біля сільськогосподарських тварин хижаків (лисиць та інших) та нанесення ними покусів тваринам необхідно сповістити представників органів місцевої влади, ветеринарних працівників.

6. Про всі випадки незвичайного поводження тварин (збудження, слинотеча, поїдання неїстівних предметів) слід повідомляти ветеринарів.

7. Необхідно навчити дітей, що не можна торкатись незнайомих собак і котів. Краще не підбирати бездомних, бродячих або хворих тварин, а якщо взяли, то знайти можливість в стислий термін провести щеплення і показати ветеринару.

Якщо стався укус. 

Терміново промити рану від укусу тварини або місце, куди потрапила її слина, великою кількістю проточної води та натерти шкіру господарським милом до утворення густої мильної піни та накласти стерильну пов’язку. Звернутись в медичний заклад.

Пам’ятайте. В більшості зареєстрованих випадків смерті від сказу люди не звертались за медичною допомогою після нападу тварин.

На території П’ятихатщини у територіальних підрозділах ДУ «Кам’янська районна державна лікарня ветеринарної медицини», можна вакцинувати своїх тварин безкоштовною вакциною. А у разі звернення до приватних лікарів ветмедицини - комерційною вакциною. Убезпечте себе і своїх вихованців!