Соціальна адаптація осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, є одним із важливих напрямів не тільки профілактики вчинення нових злочинів цією категорією осіб, а й профілактики злочинності в цілому.

Для колишніх засуджених «вихід на свободу» є гострою кризовою ситуацією, оскільки за час відбування покарання вони втрачають навички до вільного життя, починають боятися його. Звикаючи під час відбування покарання отримувати все від держави, такі особи не мають можливості для потрібної самореалізації та прояву активності, а звільняючись з установи, не звільняються внутрішньо, звикнувши залежати від керівної адміністративної сили.

Окрім внутрішніх психологічних факторів адаптації, колишнім засудженим перешкоджає байдуже навколишнє середовище, а в деяких випадках – і відверте неприйняття, як найближчого оточення, так і суспільства в цілому. Звільнені з місць позбавлення волі опиняються наодинці з масою проблем: пошук житла, навчання, роботи, інших засобів до існування тощо. А від того, наскільки успішним буде вирішення проблем, з якими стикається ця категорія громадян, залежить успішність інтеграції звільненого в суспільство, а врешті-решт, і зменшення ризику вчинення ним нового злочину. Саме тому і необхідна постійна увага як з боку держави, так і суспільства до вирішення проблем осіб, звільнених з місць позбавлення волі, забезпечення найефективнішого запровадження заходів сприяння їх соціальній адаптації.

Відповідно до Закону України «Про пробацію» від 05.02.2015 одним із видів пробації є пенітенціарна пробація, тобто, підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання. Уповноважені органи з питань пробації спільно з державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями сприяють засудженим, які готуються до звільнення, у: визначенні місця проживання після звільнення; влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених; госпіталізації до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують стаціонарної медичної допомоги; працевлаштуванні працездатних осіб. Адже тільки спільна напружена праця із застосуванням соціальної реабілітації і людське ставлення до засуджених надасть можливість мотивувати засуджених на законослухняний спосіб життя та допоможе їм подолати негативні прояви поведінки.

Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що роль пенітенціарної пробації є неоціненною для системи виконання покарань та безпеки суспільства в цілому.

Кам’янський районний відділ № 2

філії Державної установи «Центр пробації»

у Дніпропетровській області