«Детальний план території за межами населеного пункту с. Лозуватка на території Вишнівської селищної ради, П’ятихатського району, Дніпропетровської області для розміщення наземної сонячної електростанції»
опубліковано 03 вересня 2020 року о 14:34
|
ВИКОНАВЕЦЬ: ТОВ «ГЕОТОП» |
|
ЗАМОВНИК: Виконавчий комітет Вишнівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області |
«Детальний план території за межами населеного пункту с. Лозуватка на території Вишнівської селищної ради, П’ятихатського району, Дніпропетровської області для розміщення наземної сонячної електростанції»
Том 1
Договір №_______ від ______________р
|
Директор
Головний архітектор
|
Кудряшова Н.О.
Зімін О.М. |
Україна, Дніпропетровська область,
ІІ півріччя 2020 року
СКЛАД ПРОЕКТУ
|
№ тому |
Найменування |
Примітка |
|
Том 1 |
Пояснювальна записка Вихідні дані |
1 книга формат А4 |
|
Том 2 |
Графічні матеріали |
6 аркушів (листів) формат А2 |
ТОМ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.
ЗМІСТ
ТОМ 2. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ.
ЗМІСТ
|
№ аркуша |
Найменування |
Масштаб |
|
1 |
Загальні дані. Схема розташування проектної території у планувальній структурі району |
довільний |
|
2 |
План існуючого використання території, поєднаний із схемою планувальних обмежень |
1:2000 |
|
3 |
Проектний план Креслення поперечних профілів вулиць (проїздів). |
1:2000 1:100 |
|
4 |
Схема організації руху транспорту і пішоходів. |
1:2000 |
|
5 |
Схема інженерної підготовки території та вертикального планування |
1:2000 |
|
6 |
Схема магістральних інженерних мереж, споруд і використання підземного простору. |
1:2000 |
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
|
Найменування |
Прізвище І.Б. |
Займана |
Підпис |
|
Головний архітектор
|
Зімін О.М. |
ГАП |
|
|
Архітектурно-планувальні рішення |
Халимендик О.В. |
Архітектор |
|
Список скорочень:
ГП – генеральний план населеного пункту;
ДПТ – детальний план території;
СЗЗ – санітарно захисна зона;
ОЗ – охоронна зона інженерних мереж;
ФЕМ – фотоелектричні модулі;
РП – розподільчий вузол;
КВЦПЗ – класифікація видів цільового призначення земель;
зем. діл. – земельна ділянка;
ВЛ – високовольтна лінія;
ЛЕМ – лінія електричних мереж;
КЛ – підземна каналізаційна лінія електропередачі;
КТП – комплектна трансформаторна підстанція;
СВП – модульна станція водопідготовки.
АВТОРСЬКІ ПРАВА
Авторський колектив, передаючи Замовнику ДПТ дану документацію не передає Замовнику авторські права на неї.
Всі ідеї, що представлені в цій містобудівній документації у вигляді малюнків, схем, креслень, описувань тощо, є власністю ТОВ «ГЕОТОП» і авторського колективу проекту. Розробка наступних стадій проектування, використання вище зазначених ідей для іншої мети, а також копіювання даної документації (том 1, том 2), як фізичними так і юридичними особами забороняється без письмового підтвердження згоди директора ТОВ «ГЕОТОП».
ГАРАНТІЙНИЙ ЗАПИС
Містобудівна документація розроблена у відповідності вимогам Конституції України, відповідних законів України, інших нормативно-правових актів з питань використання території.
У випадках, коли в умовах, що склалися, немає можливості в повній мірі реалізувати вимоги будівельних норм та правил, проектні пропозиції в частині цих відхилень додатково узгоджуються з органами державного нагляду, в компетенції яких знаходяться схвалювані рішення.
|
Головний архітектор проекту |
|
Зімін О.М. |
Містобудівна документація місцевого рівня, а саме детальний план території набирає юридичної сили після громадського обговорення та Розпорядження голови районної державної адміністрації.
Проект містобудівної документації місцевого рівня, а саме «Детальний план території за межами населеного пункту с. Лозуватка на території Вишнівської селищної ради, П’ятихатського району, Дніпропетровської області для розміщення наземної сонячної електростанції», виконано ТОВ «ГЕОТОП», згідно Рішення Селищного голови Вишнівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області №1694-60/VII від 26.08.2020 року (Додаток А), відповідно до затвердженого завдання на розроблення детального плану території (Додаток Б).
Замовник розроблення детального плану – Виконавчий комітет Вишнівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області.
Визначення терміну детальний план території.
Детальний план території розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів та визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території.
Детальний план території – містобудівна документація, що визначає зонування територій, функціональне використання території, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об'єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.
У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території (ДПТ) – містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план території може виконуватись для ділянок в межах населених пунктів або поза межами населених пунктів.
Основні визначення розроблення детального плану є:
визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої території за межами населеного пункту з метою розміщення об'єкту будівництва – наземної сонячної електростанції;
визначення планувальної структури, просторової композиції;
визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами;
формування пропозицій щодо можливого розташування проектних споруд та будівель в межах проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства.
Мета розроблення детального плану території.
Мета розроблення детального плану Замовником – корегування (внесення змін) до наявної містобудівної документації, визначення та уточнення функціонального використання частини території при забезпеченні дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації.
Задачею проекту ДПТ для розміщення наземної сонячної електростанції є визначення параметрів майданчику забудови в межах окремої земельної ділянки складної форми. Можливість уточнення та закріплення у більш крупному масштабі меж промислової зони розміщення і експлуатації енергогенеруючого підприємства.
Детальним планом розглядається можливість зміни функціонального використання окремої незадіяної вільної від забудови земельної ділянки з земель запасу на землі енергетики, при належному забезпечені інтересів територіальної громади щодо реалізації містобудівної політики розвитку проектної території з метою практичного впровадження в регіоні «державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива залучення інвестицій тощо, із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства.
Детальні рішення в межах проектованої території
Детальні рішення щодо остаточного розташування ФЕМ, а також запланованих будівель та споруд, їх загальної площі й висоти, типу покриття пішохідних доріжок, майданчиків, типу освітлення, підпірних стінок, смітників, лавок та іншого, будуть надані в робочій документації проекту при розробці наступного етапу проектування.
Детальним планом, територія розглядається в цілому для визначення її функціонального використання, визначення необхідних нормативних відстаней від існуючої забудови на суміжних земельних ділянках до запланованого об'єкту, а також для визначення всіх охоронних зон від існуючих та проектних інженерних мереж.
Відхилення від проектного рішення ДПТ щодо можливої моделі забудови, форми будівлі розташування будівель в плані, проектної пропозиції щодо формування майданчику забудови межах земельної ділянки можуть корегуватись за потреби на наступних стадіях проектування.
Будівництво нових інженерних споруд та мереж здійснюється згідно спеціалізованих проектів.
Проект землеустрою щодо впорядкування території, формування окремої проектної земельної ділянки, розробити другим етапом, проект розробляється організацією, що має відповідну ліцензію.
Згідно ДБН Б.1.1-14:2012. "Склад та зміст детального плану території", детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується автошляхами, магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту.
Крім того на всіх кресленнях детального плану території зображають територій, які виявлені у завданні на розроблення детального плану з урахуванням категорії розміщення об'єкта будівництва (в даній містобудівній документації окремої зем.діл.).
В даному проекті згідно з завданням на розроблення ДПТ до нього було визначено та вказано прилеглу до меж проектних робіт територію завширшки 100 м, яка є умовною зоною огляду навколо межі ДПТ, для можливості оцінки ситуації в ній, щодо наявних інженерних комунікацій, споруд, доріг, суміжних земельних ділянок, обмежень від існуючих об'єктів які впливають на проектну ділянку та ін.
100-метрова зона огляду не являє собою санітарно-захисну чи охоронну зону навколо території ДПТ (ділянки).
100-метрова зона огляду не розглядається на перспективу, як зона розвитку та забудови території проектування.
Проектними рішеннями не вноситься жодних змін до існуючих суміжних земельних ділянок які не змінюють цільове призначення в межах ДПТ.
В якості вихідних даних Замовником надані:
Завдання на проектування (від замовника розроблення ДПТ);
Топографічна зйомка території виконана М 1:2000, (Картографічна основа надана у цифровій формі, набір профільних геопросторових даних у місцевій системі координат, що має зв'язок із державною системою координат УСК-2000) виконана в 2020 р;
Генеральний план с. Лозуватка території Вишнівської селищної ради, П’ятихатського району, Дніпропетровської області (неактуалізований);
Фрагмент Кадастрової мапи України (Інтернет-ресурс, 2020 р.);
Ситуаційна схема району (Інтернет-ресурс);
В текстовій частині детального плану території використані матеріали текстової частини пояснювальної записки:
Регіональної доповіді про стан навколишнього середовища в Дніпропетровській області;
Екологічний паспорт Дніпропетровської області. (Інтернет-ресурс);
Інвестиційного Паспорту Дніпропетровської області 2019 р. (Інтернет-ресурс);
Програми соціально-економічного та культурного розвитку Вишнівської селищної ради на 2020 рік (проект);
Проект виконано відповідно до вимог чинного законодавства і нормативних документів:
Конституція України;
Земельний кодекс України;
Закон України «Про основи містобудування»;
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";
Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку";
Закон України «Про особисте селянське господарство»;
Закон України «Про енергозбереження»;
Закон України «Про альтернативні джерела енергії»;
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення "зеленого" тарифу»;
ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території";
ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій";
ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці і дороги населених пунктів";
ДСП №173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів;
ДСТУ 3569-97 (ГОСТ 30514-97). Енергозбереження. Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії. Основні положення;
інших нормативних документів.
Додаткова інформація.
Після виконання містобудівної документації передбачається передача друкованих та електронних екземплярів детального плану Замовнику розроблення ДПТ, для можливості проведення громадських слухань, оприлюднення проекту, подання повідомлення в місцеві друковані засоби інформації, відповідно до порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Після затвердження «Детальний план території» є основою для визначення вихідних даних при відведенні земельних ділянок, встановленні та зміні їх цільового призначення, розміщення об'єктів будівництва та стає документом у відповідності з яким надаються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для розробки проектної документації на будівництво відповідних об`єктів.
У випадках, коли в умовах, що склалися, немає можливості реалізувати вимоги перелічених документів, проектні пропозиції в частині цих відхилень додатково узгоджуються з органами державного нагляду, в компетенції яких знаходяться схвалювані рішення.
Зміни, які не передбачені даним детальним планом, щодо вимог до об'ємно-планувальних рішень, нормативних розривів, а також до інженерного обладнання, або до вимушеного відхилення від проекту, допускається приймати з урахуванням відповідних обґрунтувань за узгодженням з відповідними органами державного нагляду та замовника.
2. Стислий опис природних, соціально-економічних і містобудівних умов
2.1 Природні умови
Територія вишукувань розташована в межах Придніпровської рівнини, в меандрі річки Комісарівка – правої притоки Лозуватки.
Територія проектування відноситься до степової зони, відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" – ІV кліматичного району (північно-степова підзона).
Згідно з фізико-географічним районуванням клімат території континентальний з м'якою малосніжною зимою і тривалим засушливим літом.
Кліматичні умови сприятливі для вирощування зернових та технічних, плодово-ягідних культур.
Характерною особливістю клімату кліматичного району є сильне коливання випадних опадів по місяцях. Середньо-декадний сніжний покрив раніше досягав 12-16 см, останнім часом досягає 4- 7,5 см. Довгостійкого сніжного покриву на даній території не утворюється.
Зима супроводжується частою відлигою і руйнуванням сніжного покриву, видуванням його з відкритих незахищених ділянок-територій.
Переважаючим напрямком вітру в зимовий час є східний, в літку – північний, північно-західний, на протязі року північні і північно-східні. Швидкість вітру на протязі року; 47% –1,4 м/сек., 38% – 4,6 м/сек., 10% – до 9,5 м/сек., 3% до 12-16 м/сек., 1% – сильні пориви понад 17-28 м/сек (шквал).
Клімат. Максимальна температура спостерігається в серпні і досягає +37,50С. Найбільш холодними місяцями є Січень, Лютий, коли температура досягає свого мінімуму. Абсолютний мінімум досягає -33,50С.
Середня глибина промерзання ґрунту є 58 см, а максимальна – 97 см.
Період із середніми температурами повітря вище 00С настає у другій декаді березня і закінчується у другій половині жовтня.
Тривалість безморозного періоду в середньому складає 247-254 днів на рік. Тривалість вегетаційного періоду, який починається і завершується переходом температури через 50С (дорівнює 214-224 днів) та починається, в середньому с початку квітня і закінчується з початком жовтня.
Заморозки починаються в другій декаді квітня. Окремі зниження температури спостерігаються наприкінці квітня, початку травня.
Середня кількість опадів за рік складає 408-485 мм, найбільша кількість опадів випадає в теплий період року – 67%. Іноді після відлиги настає різке зниження температури, що веде до утворення на поверхні ґрунту льодяної скоринки, небезпечною для озимих культур.
Рекреаційні умови в теплий період (квітень-жовтень) характеризуються значним терміном сонячного сяйва – 1660 годин, період середньодобової температури повітря вище 150С спостерігається з травня до вересня.
Рельєф. За характером рельєфу оглядова територія – це широко-хвиляста рівнина, розділена долиною річки Комісарівка та її балками. Схили балок знаходяться в межах від слабопокатих (1 – 2 градуси) до похилих (5 – 10 градусів), схильні до площинного змиву і розчленовані ерозією, вираженою в змиві гумусового горизонту ґрунтів. Абсолютні відмітки поверхні 104-91 м вдовж загального похилу правого берегу річки Лозуватка.
Ґрунти. Згідно викопіювання з картограми крупномасштабного обстеження ґрунтів Лозуватської сільської ради П’ятихатського району Дніпропетровської області основний фон ґрунтового покриву в районі ділянки представлено чорноземами (звичайні середньорозмиті важкосуглинкові і легкоглинисті) загальною площею 1.1909 га та розмитими ґрунтами і виходами елювію магматичних та метаморфічних порід і пісковиків – 0.8091 га. Згідно наявним даним представлена на ділянці група ґрунтів до особливо цінних не належить.
Геологічна будова. Територія знаходиться в межах східної частини Українського кристалічного масиву – Український щит. У геологічній будові беруть участь складний комплекс докембрійських метаморфічних, інтрузивних порід, кора вивітрювання і товща осадових утворень неогенової і чверткової системи. Кристалічні породи представлені гранітами, гнейсами, мігматитами, сланцями. Чверткові відкладення представлені еоловими, делювіальними, алювіальними породами змішаного характеру. Лес і лесовидні суглинки мають плащеподібний характер. Вони не утворюють одного шару. Потужність лесу і лесовидних суглинків від 3 до 15 метрів.
Гідрогеологічні умови. Основним водоносним горизонтом на території ради, згідно геологічної будови, слід виділити водоносний горизонт кристалічних порід докембрію, приурочений до потрісканої зони. Глибина залягання водоносного горизонту 30 – 50 метрів. Дебіт експлуатованих артезіанських свердловин від 2 м3/год до 6 м3/год. За хімічними і бактеріологічними показниками вода, в основному, відповідає вимогам нормативних документів «Вода питна». Може бути рекомендована для споживання після лабораторних досліджень.
Неогеновий водоносний горизонт гідравлічно-зв'язаний з нижче лежачим водоносним горизонтом тріщинуватої зони кристалічних порід і тому, як самостійний, значення не має.
Для централізованого водопостачання району слід рекомендувати поверхневі води, акумульовані в водосховищах, ставках та підземні води водоносного горизонту тріщинуватих кристалічних порід.
Територія проектних робіт, а також 100-метрова зона огляду навколо, знаходиться за межами природних «зелених коридорів» – міграційних шляхів диких тварин.
Північна межа території проектування межує з умовною прибережною захисною смугою річки Комісарівка.
2.2 Соціально-економічні умови (загальні відомості)
Згідно Статуту громади, Вишнівська селищна об’єднана територіальна громада утворена шляхом добровільного об’єднання територіальних громад смт. Вишневе, сіл: Лозуватка, Терно-Лозуватка, Ликошине, Іванівка, Червоний Яр, Новоукраїнка, Байківка, Кулябкине.
Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади є селище Вишневе, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.
Територіальна громада має єдиний представницький орган – Вишнівську селищну раду.
Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу П’ятихатського району Дніпропетровської області.
Відстань від адміністративного центру громади до районного центру – 18 км.
Відстань від адміністративного центру громади до обласного центру – 110 км.
Територія Вишнівської селищної територіальної громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад що об’єдналися селища Вишневе, сіл: Лозуватка, Терно-Лозуватка, Ликошине, Іванівка, Червоний Яр, Новоукраїнка, Байківка, Кулябкине.
Територія громади межує з: Північного сходу – з Дмитрівською сільською радою; Північного заходу – з Виноградівською сільською радою; Півночі – Лихівською ОТГ; Сходу – Биківською сільською радою; Південного заходу – Комісарівською сільською радою; Півдня – Саксаганською сільською радою; Заходу – Комісарівською сільською радою.
Територія громади займає площу 158,2557 км2.
Населення громади становить близько 4305 осіб.
Площа лісового фонду громади становить 1949,47 га. Ліси змішані.
Площа земель сільськогосподарського призначення громади складає 13089,2731 га.
На території громади розташоване родовище корисних копалин «Ерастівське родовище гранітів».
Безпосередньо село Лозуватка, до якого територіально відноситься ділянка вишукувань, находиться на березі річки Лозоватка в місці впадання в неї річки Комісарівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Ликошине, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Терно-Лозуватка, а за 1,5 км розташоване смт Вишневе, вище за течією річки Комісарівка на відстані 1 км розташоване село Комісарівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станція Ерастівка за 3 км.
У контексті діючої Стратегії розвитку П’ятихатського району одним з головних завдань є: поліпшення демографічної ситуації; підвищення рівня доходів населення та соціального забезпечення; збереження трудового ресурсу та забезпечення зайнятості населення; охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини; охорона праці; енергоефективність та енергозбереження.
Серед головних пріоритетів економічного і соціального розвитку району, визначено серед всього також й "підвищення ефективності енергоспоживання", здійснення заходів з енергозбереження в усіх галузях і сферах діяльності, перехід на альтернативні види палива, "створення сприятливого інвестиційного клімату" з метою залучення додаткових коштів в економіку та соціальну сферу громад району.
Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в економіці району набуває все більшого значення. В умовах сьогодення підвищення енергоефективності за рахунок енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери району. Створення ефективної системи енергозбереження в усіх ланках суспільного господарства є питанням, яке необхідно постійно вирішувати.
Ще 10 років тому про сонячну енергетику в Україні знали лише одиниці та вважалося, що сонячні електростанції – це неймовірно дороге і малоефективне задоволення. Однак зараз про сонячні електростанції знають практично всі завдяки ряду причин. В першу чергу, стрімкий розвиток фотоелектричної промисловості призвів до різкого падіння собівартості як сонячних систем так і сонячної електроенергії в цілому. Протягом останніх 5 років вартість будівництва сонячних електростанцій скоротилася більш ніж у 2 рази. По-друге, подорожчання газу і перебої з електроенергією призвели до того, що багато хто почав шукати альтернативні джерела енергозабезпечення та енергонезалежності. По-третє, для тих, хто хоче отримати додатковий прибуток – це гарна можливість мати пасивний дохід, тобто дохід, який не вимагає щоденної участі в операційній діяльності. До того ж Україна має гарне географічне положення для роботи сонячних електростанцій з досить високим рівнем сонячної генерації. Переважно для розміщення наземних виробничих сонячних станцій формуються території в південній частині країни.
Сонце – джерело альтернативної енергії, доступне практично кожному. До того ж "зелений" тариф на електроенергію, отриману від сонячних електростанцій, є найвищим, що робить бізнес з продажу сонячної електроенергії одним із самих доступних і привабливих для інвесторів. Сонячна енергія є практично невичерпним джерелом енергії. Сонячні енергоустановки можуть застосовуватися, як додаткове джерело енергії спільно з іншими способами виробництва електрики. Основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту.
2.3 Вибір майданчика для розміщення СЕС.
Найбільш стимулюючим фактором розвитку та забудови проектної території для СЕС є безпосередня близькість існуючих ліній електропередачі та ПС – 35/6кВ (КТП-150). Заплановане будівництво сонячної електростанції здійснюється з метою реалізації у регіоні завдань, визначених «Енергетичною стратегією України до 2030 року».
Територія проектування відноситься до сприятливих для розміщення промислово-цивільного будівництва. Максимальна добова сонячна радіація в Україні складає біля 8 кВт-годин/м2 в літній період, до 3 кВт-годин/м2 в сонячний зимовий день. В умовах Дніпропетровської області є можливість генерувати близько 945-1050 кВт-годин/м2 за рік (при статичному-горизонтальному положенні модулів).
Особливістю розвитку сонячної енергетики є потреби в великих площах земельних ділянок, в середньому для вироблення 1 МВт енергії необхідно 1,45-1,85 га території для розміщення модулів. Принцип роботи сонячної електростанції полягає в перетворенні енергії сонячного випромінювання в екологічно чисту електричну енергію, необхідну для системи енергопостачання.
Земельна ділянка на якій заплановане будівництво СЕС знаходиться на території Вишнівської селищної ради П’ятихатського району, за межами населених пунктів.
Земельна ділянка з кадастровим номером 1224583000:01:003:0203, загальною площею 6.1165 га на момент розроблення даного детального плану була поділена на 2 ділянки – 1224583000:01:003:0216 з площею 4.1165 га та 1224583000:01:003:0217 з площею 2 га відповідно, яку саме і пропонується надати в оренду зі зміною цільового призначення, ділянка відводиться за рахунок земель запасу селищної ради. Земельна ділянка по периметру межує з сусідніми ділянками з наступними кадастровими номерами: на півночі і півдні – 1224583000:01:003:0216; сході – 1224583000:01:003:0010 та 1224583000:01:003:0202; заході – 1224583000:01:003:0190.
Проектними пропозиціями за умови характеру планувальної структури ділянки, а також наявних обмежень по периметру ділянки, передбачається майданчик на всю площу рівною 2.0 га в межах ділянки для розміщення СЕС.
Передбачається розміщення наземної електростанції на сонячних батареях. Будівництво подібних об’єктів є новою галуззю для України, тому в нормативній базі України нема будівельних норм для проектування електростанції такого типу. Вибір наступних техніко-економічних показників базується на даних технічних паспортів самих агрегатів, тобто сонячних фотоелементів, котрі в свою чергу є сертифікованою продукцією.
Розташування ФЕМ (батарей) в межах ділянки визначення їх кута нахилу, загальної кількості (шт.) кількості рядів, тип та розмір ФЕМ виконується на стадії розробки робочої документації.
Детальні рішення щодо типу ліній для передачі потужності виробленої СЕС в існуючу мережу, будуть надані в робочій документації, згідно отриманих технічних умов, наступний етап після ДПТ.
Проектними рішеннями ДПТ визначається можливий майданчик під забудову й розміщення СЕС в межах земельної ділянки, для чого передбачається можливість зміни функціонального її призначення, визначається вплив проектної забудови на суміжні ділянки й територію в цілому.
2.4 Існуючі містобудівні умови
Територія проектування (кадастровий номер: 1224583000:01:003:0217) знаходиться північніше автошляху М04/Е50, на західній околиці с. Лозуватка, за межами населеного пункту, в меандрі річки Комісарівка, за межами прибережно-захисної зони р. Комісарівка, в охоронній зоні ЛЕМ 35 кВ, за межами охоронної зони газопроводу високого тиску 2 категорії.
Охоронна зона від крайнього дроту ВЛ 35кВ становить 15 м в кожну сторону.
На момент розробки детального плану територія, визначена для розміщення сонячної електростанції, з півночі та півдня межує з землями запасу (цільове призначення: 16.00) у комунальній власності (кадастровий номер: 1224583000:01:003:0216), північна частина яких знаходяться в прибрежно-захисній зоні р. Комісарівка; зі сходу – з землями запасу (цільове призначення: 16.00) у комунальній власності (кадастровий номер: 1224583000:01:003:0202) та землями для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення: 01.03) з невизначеним типом власності (кадастровий номер: 1224583000:01:003:0010); з заходу – з землями для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення: 01.03) у комунальній власності (кадастровий номер: 1224583000:01:003:0190).
Порушені землі, які потребують рекультивації, деградовані, техногенно-забруднені та малопродуктивні землі, які потребують консервації в межах ДПТ відсутні.
В межах території проектування відсутні будівлі та споруди які потребують демонтажу або перенесення відповідно до проектних рішень ДПТ.
За існуючим станом ділянка, як і територія, що її оточує, вкрита чагарниками та трав’янистою рослинністю.
Земельна ділянка в плані умовно трапецевидної форми – обмежена сусідніми земельними ділянками.
Відповідно Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, частина ДПТ потенційно потрапляє до території що резервуються для створення об’єкту «Суханівський»,який буде входити до ключових території регіонального значення області.
Під’їзд громадського та індивідуального транспорту до земельної ділянки проектної СЕС можливий із східної сторони (з вул. Шкільна с. Лозуватка, за межами житлової зони); північної сторони – з вул. Зелена (за межами житлової зони).
Баланс території. Загальна площа проектних робіт – 2 га (з 2.00 га). З них:
сельбищна територія – 0 га;
виробнича територія – 0 га;
землі запасу згідно КВЦПЗ – 2 га;
площа проектної території, не потрапляє до прибрежно-захисної зона р. Комісарівка – відповідно подальшого використання земельної ділянки, не обмежує майданчик забудови СЕС й не впливає на устаткування;
площа проектної території, яка потрапляє до охоронної зони ЛЕМ – 0,22 га, відповідно проектних пропозицій в охоронній зоні ЛЕМ не передбачається будівництво ФЕМ.
На час розроблення містобудівної документації в межах ДПТ знаходилась одна земельна ділянка. Кадастровий номер земельної ділянки: 1224583000:01:003:0217, яка утворена шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1224583000:01:03:0203 площею 6.1165 га на дві ділянки з кадастровими номерами 1224583000:01:003:0217 та 1224583000:01:003:0216 з площею 2,00 га та 4.1165 га відповідно.
Проектним рішенням ДПТ не вноситься змін до планувальної структури суміжних ділянок і споруд, які потрапляють до 100-метрової зони огляду від межі проектних робіт, окрім приведення у відповідність вісі існуючої ґрунтової дороги фактичним межам сусідніх земельних ділянок та «коридорів» між ними, відповідно до вимог чинних нормативних документів.
Централізоване водозабезпечення та водовідведення в межах ДПТ відсутнє.
Рисунок 1 – Викопіювання з кадастрової карти
3. Оцінка існуючої ситуації:
стану навколишнього середовища, використання території,
характеристика (за видами, поверховістю, технічним станом) будівель, інженерного обладнання, транспорту, озеленення і благоустрою, планувальних обмежень
3.1 Стан навколишнього середовища
Оцінка стану навколишнього природного середовища виконана на основі спостереження за змінами екологічного балансу території в цілому.
Стан повітряного басейну. На сьогоднішній день поблизу території ДПТ не знаходиться об’єктів, санітарно-захисні зони відповідно ДСП 173-96 яких накладають обмежень на територію ДПТ при розміщені виробничих об'єктів або їх устаткування.
Стан ґрунтового покриву. На ділянці, що проектується відсутні особливо цінні землі (див. вихідні дані та додатки) лист зі схемою обстеження ґрунтів району.
В межах ДПТ відсутні спеціалізовані підприємства для знешкодження відходів та несанкціоновані сміттєзвалища, копанки, не ведеться видобуток піску, потенційно може вестися випас худоби. Рівень забруднення ґрунтового покриву не перевищує зазначених показників ГДР.
Водний басейн – відсутній. Поверхневий водозбір утворюється транзитом з південно-західного напрямку в бік річки Комісарівка за межами ДПТ (ділянки).
Акустичне забруднення. Рівень шуму є в межах норми.
Електромагнітне забруднення. Через ділянку проходять окремі гілки повітряних ліній ВЛ 35 та 6 кВ.
3.2 Екологічна ситуація
Екологічна ситуація в межах зони огляду навколо території проектування протягом останніх років залишається стабільною, випадків екстремально-високого рівня забруднення складових довкілля, підтоплення, зсувів, просідань поверхні території, хімічних викидів – дані відсутні.
Об’єктів рекреаційного використання – парки відпочинку, лісопарки, санаторії, бази відпочинку, пляжі, мотелі, дитячі-спортивні секції, кемпінги в межах 100-метрової зони огляду навколо проектної території – відсутні.
Матеріали курортологічних ресурсів і медичного зонування для курортних районів – відсутні.
На території проектування відсутні:
об’єкти природно-заповідного фонду;
землі історико-культурного призначення;
землі природоохоронного призначення;
особливо цінні землі.
Відповідно Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, частина ДПТ потенційно потрапляє до території що резервуються для створення об’єкту «Суханівський»,який буде входити до ключових території регіонального значення області.
3.3 Характеристика об’єктів та будівель в межах ДПТ, які негативно впливають на навколишнє середовище
В межах ДПТ не виявлено.
3.4 Інженерно-будівельні умови
Згідно інженерно-будівельного зонування (фізико-географічного районування) територія є сприятливою для всіх видів будівництва.
3.5 Використання території
На час розроблення ДПТ земельна ділянка відноситься до земель запасу.
3.6 Характеристика будівель
В межах ДПТ будівлі – відсутні.
3.7 Характеристика об`єктів культурної спадщини, земель історико-культурного призначення
Відомостей щодо наявних видимих чи невидимих об’єктів культурної спадщини на території що розглядається від Замовника проектних робіт у складі вихідних даних не надходило.
Під час проведення будь-яких земляних робіт можуть бути виявлені ознаки наявності археологічних пам’яток (уламки посуду, кістки, знаряддя, праці, зброя та ін.) на території проектування. Тоді, згідно зі ст. 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», виконавець робіт зобов’язаний зупинити їхнє подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це орган охорони культурної спадщини для забезпечення відповідних заходів для вивчення та фіксації археологічних об’єктів, нанесення на карти та визначення їх охоронних зон. Згідно зі ст. 37 роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» юридичні і фізичні особи, у користуванні або володінні яких перебувають археологічні об’єкти, зобов’язані негайно інформувати про нововиявлені об’єкти або предмети в межах території, яку вони використовують для своєї діяльності.
3.8 Характеристика інженерного обладнання
Згідно наданої підоснови в межах ДПТ знаходяться наступні об’єкти: наземні – ЛЕМ 35/6 кВ.
Централізоване водозабезпечення та водовідведення в зоні розгляду ДПТ – відсутнє.
3.9 Характеристика транспорту
Ділянка ДПТ з південно-східної сторони обмежена вул. Шкільна (Зелена) (за межами житлової зони), на ділянці існує система стихійних самонакатних ґрунтових доріг та проїздів.
Під'їзд до ділянки можливий з південно-східної сторони.
3.10 Характеристика озеленення і благоустрою
Територія проектних робіт вільна від цінних зелених насаджень (лісопарків, скверів, лісових масивів). Високорослі дерева (групи насаджень, лісосмуги) в межах ДПТ – відсутні.
3.11 Характеристика планувальних обмежень
Охоронна зона від крайнього дроту ВЛ 35кВ становить 15 м в кожну сторону.
Відповідно Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, частина ДПТ потенційно потрапляє до території що резервуються для створення об’єкту «Суханівський»,який буде входити до ключових території регіонального значення області.
Відповідно до побажання замовника ДПТ виявлених під час зустрічей, розподіл окремої земельної ділянки площею 2,00 га в межах ДПТ за функціональним використанням передбачається на виробничу зону (зона розміщення ФЕМ) самої наземної сонячної електростанції та зону озеленення спецпризначення.
Так як територія вільна від забудови розміщення об'єктів сонячної енергетики здійснюватиметься без реконструкції.
Передбачається можливість формування зони зелених насаджень з висотних дерев по межі ділянки зі сторони с. Лозуватка, з метою обмеження прямого огляду ділянки забудови зі сторони населеного пункту та загального збільшення рівня озеленення місцевості.
Для розміщення будівельного майданчику для споруд СЕС в межах земельної ділянки передбачається окрема зона забудови обабіч охоронних зон ЛЕМ площею до 2 га на всій частині ДПТ.
Ділянка під забудову та розміщення СЕС буде розташована південніше прибережно-захисної зони р. Комісарівка.
До виробничої частини СЕС відносяться ряди ФЕМ. До адміністративно-частини СЕС господарсько–диспетчерський пункт, пости охорони, сантехнічні споруди, пожрезервуар, майданчик з вогнегасниками та ін. при в'їзді з північно-східного боку.
Проектний майданчик забудови в виробничій зоні для розміщення ФЕМ, в плані буде складної геометричної форми. Інша частина території незапланована для забудови або розміщення додаткових споруд та допоміжних комунікацій СЕС, вільна від забудови частина земельної ділянки передбачена для озеленення спеціального призначення, висадження високорослих дерев та по контуру між будівельним майданчиком і населеним пунктом.
Відповідно до закону України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів” (ст.18-22), проектна охоронна зона навколо промислового об'єкта підприємства – сонячної електростанції передбачена 50 м, код 01.09 згідно Додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Проектом передбачена охоронна зона в 50 м, житлова зона в межах санзони відсутня.
Планування проектної території базується на технологічних вимогах – орієнтації прямокутних блоків модулів (ФЕМ) згідно сторін Світу (на південь), компактності розташування їх в межах відведеної території для зменшення протяжності інженерних та транспортних зв’язків.
Робочі поверхні сонячних модулів орієнтовані виключно на південь і розміщені на опорних металоконструкціях у декілька рядів. Кут нахилу сонячних батарей відносно горизонту складає близько 30º. Відстань між сусідніми рядами сонячних модулів в плані прийнято близько 8,00 м, розраховану на зимове низьке сонце та довгі тіні. Металеві каркаси для розміщення сонячних модулів забезпечують їм надійну фіксацію у робочому положенні, при будь-яких очікуваних атмосферних явищах, виключаючи можливість їх перекидання або підняття в повітря.
Ряди каркасів розміщені таким чином, щоб виключити затінення сонячних модулів сусідніми рядами. Всі елементи каркаса передбачаються з вуглецевої сталі із захисним цинковим покриттям, що забезпечує тривалий термін служби каркаса без необхідності його обслуговування.
Промислова сонячна електростанція призначена для виробництва електричної енергії шляхом перетворення сонячної енергії в екологічно чисту електричну енергію з наступною її трансформацією в зовнішні електричні мережі.
Сонячна електростанція – це система, яка складається з набору однієї чи більше сонячних панелей, контролера заряду-розряду акумуляторів, інвертора, набору акумуляторних батарей та опорної конструкції (або без інвертора та АКБ). Сонячна електростанція безпосередньо перетворює сонячне випромінювання в постійний струм, далі постійний струм за допомогою інверторів перетворюється в трифазний змінний струм низької напруги (0,4 кВ) та за допомогою підвищувальних трансформаторів адаптує низку напругу до напруги енергосистеми 10/35 кВ для подальшого розподілення між споживачами.
За принципом роботи сонячна панель являє собою фотоелектричний генератор постійного струму, який використовує ефект перетворення променевої енергії в електричну. Точніше, у сонячних батареях використана властивість напівпровідників на основі кристалів кремнію. Кванти світла, потрапляючи на пластину напівпровідника, вибивають електрон із зовнішньої орбіти атома даного хімічного елементу, що створює достатню кількість вільних електронів для виникнення електричного струму. Однак для того, щоб напруги й потужності такого джерела було достатньо для застосування в побутових цілях, одного або двох кремнієвих елементів недостатньо. Тому їх збирають у цілі модулі, де з’єднують паралельно або послідовно. При цьому площа таких модулів може становити від декількох квадратних сантиметрів до декількох квадратних метрів.
Для зміни функціонального використання та цільового призначення земельної ділянки для розміщення наземної сонячної електростанції, передбачається територія загальною площею – 2,00 га. Фактично вся забудова буде складатися з одного компактного сектору. Загальна потужність сонячної підстанції передбачено до 1 МВт.
Видача виробленої електроенергії від СЕС в енергосистему передбачається на напрузі 35/10/0,4 кВ згідно з технічних умов ПАТ «Дніпропетровськобленерго».
В межах СЕС розташовані.
ФЕМ – фотоелектричні модулі (сонячні батареї);
внутрішній технічний проїзд;
блискавкоприймач;
огородження ділянки.
При основному в'їзді на територію сонячної електростанції передбачається будинок охорони. В будинку охорони передбачено розташування кімнати вартового, побутового приміщення, а також біотуалету та душу. Поруч з ним:
Навіс для авто;
Центр-моніторингу та управління модулями (диспетчерська);
Тимчасове укриття для працівників (підземна споруда);
Пожрезервуар;
Блискавкоприймач;
Майданчик для пересувної установки з вуглекислотним вогнегасниками;
Майданчик для сміттєзбірника, захищеного від вітру та опадів.
Територія комплексу СЕС огороджується не глухим парканом висотою більше 1,5 м, який має металеву сітчасту огорожу в верхній частині якої передбачаються спіральні загородження. Влаштування огородження планується по периметру ділянки СЕС. В місцях в’їзду на територію передбачаються ворота з хвірткою, які виконуються аналогічно конструкції огорожі.
Освітлення території вирішується шляхом встановлення окремих опор з плафонами або на стовпах огорожі світильників з кроком між ними орієнтовно 15-25 м. Рекомендується встановлення системи відеоспостереження по периметру ділянки.
Головний в'їзд на територію СЕС передбачено з вул. Шкільна (за межами житлової зони населеного пункту).
Земельна ділянка передбачена для розміщення СЕС очищується посезонно від високої рослинності, що затіняє модулі. Для підвищення ефективності модулі за необхідності очищуються від пилу та снігу. При цьому використовується переносний повітряний шланг, що в перспективі компенсуватиме приріст енергії, яка генерується.
Згідно передпроектних пропозицій, роботу комплексу забезпечують близько 8 чол. З них: (цілорічно, повний роб. доба) 1 люд/доба – інженерно-адміністративний персонал; (цілорічно, цілодобово), 1 люд/доба – охоронець (позмінно). Кількість робітників в найбільшій зміні – 3 співробітника. При вводі СЕС в експлуатацію графік та кількість працівників за потреби може бути змінено. Додатково посезонно набираються робітники для планового очищення модулів та ділянки від бруду-пилу з поверхонь ФЕМ, розчистки території від високої рослинності, до 5 осіб з технікою для вивезення сміття.
5. Характеристика видів використання території
Територія проектується для розташування одного об’єкта – сонячної електростанції орієнтовною потужністю – 1,0 МВт.
Модулі зорієнтовані на південний схід з урахуванням рельєфу та експозиції схилів території проектування. Параметри розташування модулів та їх просторової орієнтації будить визначені після отримання технічних умов на стадії РП.
Після затвердження проектних рішень детального плану щодо запланованого функціонального використання територій, можлива зміна цільового призначення окремої земельної ділянки на землі енергетики, згідно окремого проекту землеустрою (проект розробляється організацією, що має відповідну ліцензію).
Обрана земельна ділянка відповідає всім необхідним критеріям для будівництва та найбільш ефективної роботи сонячної електростанції, яка перетворює сонячне випромінювання в екологічно чисту електричну енергію.
Переважну частину забудови займають сонячні батареї – модулі, розміщені на металевих опорних конструкціях таким чином, що земля отримує достатньо світла і вологи. В разі виникнення необхідності в майбутньому демонтажу споруд та обладнання СЕС, земельна ділянка може бути використана за іншим призначенням.
Наприклад, за умови того що ділянка залишається виробничого призначення, можливе розміщення підприємства малої потужності відповідного класу (складських та виробничих об'єктів V-класу), які згідно ДСП 173-63 мають СЗЗ-50 м від джерел забруднення до садибної забудови, за умови отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.
Рішення детального плану повинні враховуватись і прийматись за основу при прийнятті рішень органів самоврядування щодо використання територій, при розробленні та видачі містобудівних умов й обмежень та моніторингу реалізації містобудівної документації на наступних стадіях проектування. Територію, визначену детальним планом для містобудівного освоєння, слід використовувати за функціональним призначенням передбаченим проектними пропозиціями містобудівної документації.
7. Переважні, супутні та допустимі види використання території, уточнення
Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об'єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об'єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.
Зміна видів використання земельних ділянок і об’єктів будівництва фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності до переліку видів переважного та супутніх видів допустимого використання в межах відповідної територіальної зони при дотриманні вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством, за умов забезпечення надійності та безпеки об’єктів нерухомості.
Проектні переважні види використання території.
Наземна сонячна електростанція.
Дозволені види використання, що супутні переважним видам використання.
пости охорони;
інженерно-технічні комунікації та споруди, що необхідні для обслуговування даної території;
зелені насадження спеціального призначення;
конструкції й інші заходи прийняті для зменшення шуму, вібрації та іншого впливу на суміжну територію.
8. Основні принципи планування та забудови території, формування архітектурної композиції
Основними принципами планування і забудови територій є:
аналіз існуючої містобудівної ситуації, враховуючи особливості даного району з точки зору санітарно-гігієнічних умов (питання інсоляції, переважаючих напрямків вітру) та інженерної підготовки території.
існуючого рельєфу місцевості;
існуючої мережі доріг;
існуючих планувальних обмежень;
побажань та вимог замовника та суміжних землевласників – визначених у завданні на проектування та у ході робочих нарад під час роботи над проектом.
Формування архітектурної композиції передбачає:
визначення принципової планувальної структури території;
раціональне використання і формування об'ємно-просторової композиції, забудови однотипними спорудами виробничої території.
Архітектурно-просторова композиція забудови СЕС може сприймається на віддалені й формується по фронтальному принципу – розгорткою всіх сонячних батарей (панелей ФЕМ) в Південному напрямку.
Обладнання сонячних електричних станцій не перевищує 3-5 м в висоту. СЕС не має видових оглядових точок, відносно яких потрібно було формувати загальну архітектурну композицію, тому естетичне сприйняття зони розміщення сонячних електричних модулів формується ритмічною красою їх блакитних поверхонь.
Планувальне та архітектурно-просторове рішення забудови території обумовлене конфігурацією ділянки, планувальними обмеженнями та побажаннями замовника.
Фактичне розміщення існуючою садибної забудови від майданчику забудови ФЕМ відповідно проектних рішень – понад 100 м.
Блакитна поверхня панелей не направлена в бік садибної забудови або закривається висотними зеленими насадженнями, таким чином в межах населеного пункту, серед садибної забудови естетичне сприйняття індивідуальних домоволодінь не буде порушено.
9. Житловий фонд та розселення
В межах ДПТ житлова забудова не передбачається.
10. Система обслуговування населення, розміщення основних об’єктів обслуговування
Наявність об’єктів обслуговування та соціальної інфраструктури (амбулаторії, пошти, магазинів), раніше розробленою містобудівною документацією не передбачалося в межах ДПТ. Культурно-побутове обслуговування працівників здійснюється в межах населеного пункту. Існуючі об'єкти обслуговування (магазини) знаходяться на відстані близько 0,8 км від межі ДПТ.
Транзитний громадський транспорт проїжджає по автошляху між м. П’ятихатки і смт. Вишневе та між смт. Вишневе та с. Цвіле.
11. Вулична мережа, транспортне обслуговування
Проїзди в межах ділянки сонячної електростанції проектуються на стадії робочої документації. Головний в'їзд на територію СЕС передбачено з східного боку з дороги між с. Лозуватка і смт. Вишневе (вул. Шкільна).
Ширину заїзду на територію СЕС зі східного боку прийнято шириною не менше 4,5 м з радіусами не менше 12 м. Розрахункову швидкість руху транспорту прийнято не більше 5 км/год. Освітлення заїзду (виїзду) на територію передбачено на опорах, для освітлення повинні передбачатися лампи, що дають освітлення 30-40 лк.
Планувальне розміщення сонячної електростанції передбачає необхідність влаштування можливості технічного проїзду вздовж периметру ділянки та автомобільної стоянки 2 маш/міс на в’їзді біля диспетчерського пункту.
Проїзди по території ділянки слугують для пересування легкового автомобіля або квадроциклу, на яких технічний персонал сонячної електростанції періодично буде здійснювати огляд обладнання та споруд. Для укриття внутрішнього транспорту передбачений навіс на опорах.
Всі радіуси на в'їздах-виїздах з території передбачені – 20-25 м з вільним "трикутником" видимості на перехресті. За потреби вздовж проїжджої частини встановити направляючі стовпчики, призначені для забезпечення видимості зовнішнього краю узбіччя в умовах недостатньої видимості (туман, снігові намети, тощо), які позначаються вертикальною розміткою і повинні бути обладнані світлоповертачами.
12. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд
Будівництво інженерних споруд та мереж здійснюється згідно спеціалізованих проектів, об’єм водоспоживання, електроспоживання (освітлення, опалення, кондиціювання) визначається технологічними потребами проектного об’єкту.
Водозабезпечення – На першу чергу планується привозна бутильована питна вода (мінеральна природна столова вода, негазована). Крім того для технічних та побутових цілей передбачається розміщення пересувного резервуару привозної технічної води в межах будівельного вузлу – (без ванн) – 2 працівника/зміна х 120 л/добу = 0,24 м3/добу.
Для виробничого процесу СЕС водозабезпечення не потрібне.
Поверхневе миття модулів СЕС від пилу водою не передбачається. Очищення модулів від пилу передбачається за допомогою переносного насосу зі шлангом з насадкою для здуття з поверхонь ФЕМ пилу.
За умови централізованого водозабезпечення населеного пункту в перспективі, передбачається можливість прокладання гілки водопроводу вздовж узбіччя проектного проїзду від вулиці. Для забезпечення питною водою, що за хімічним і бактеріологічним складом повинна відповідати вимогам ДСанПіН, пропонується підключення СЕС до такої мережі. Відповідно норми господарсько-питного водопостачання прийняти відповідно до ДБН «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».
За відсутності найближчим часом спорудження системи водозабезпечення населеного пункту, проектом передбачається розміщення локальної свердловини для власних потреб за межами санітарно-захисних зон зі східного боку СЕС.
Каналізація – децентралізована. На першу чергу плануються модульний будиночок в межах адміністративного вузлу з вбудованим біотуалетом / септиком– (водовідведення побутове) 0,24 м3/добу х 0,8=0,19 м3/добу.
Газозабезпечення – для виробничого процесу не потрібне, не передбачається для побутового використання.
Теплопостачання в опалювальний період планується від індивідуального теплового генератору на електриці, яка виробляється на території СЕС.
До основних переваг систем опалення на електричних котлах, можна віднести:
екологічність, так як при роботі котлів такого виду шкідливі викиди повністю відсутні;
при використанні в електричних системах опалення котлів немає необхідності будівництва окремого будинку для котельні і зведення димоходу;
безпечні при експлуатації (мала ймовірність випадкового вибуху, задимлення), так як немає ні газу, ні ємностей з паливом;
малі розміри обладнання, простота підтримки постійного мікроклімату в приміщеннях, легкість управління;
високий ККД.
Електропостачання. Енергозабезпечення потреб опалення приміщень, кондиціювання та зовнішнього освітлення комплексу СЕС на випадок повного відключення обладнання СЕС, можливе від існуючих мереж за межами ДПТ, або від проектного КТП-150 відповідно до наданих ТУ.
На території СЕС передбачено розташування інверторної станції для перетворення постійного струму від батарей в змінний струм.
Електричні навантаження адміністративних приміщень сонячної електростанції підраховано за питомими нормативами згідно з ДБН В.2.5.23-2003 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення».
На проектній площі передбачається внутрішнє та зовнішнє освітлення та електропостачання силових установок.
Були заплановані наступні рівні освітлення:
зона тимчасового зберігання автомобілів – 100 лк;
загальне зовнішнє освітлення – 150 лк.
Для освітлення проїздів та території навколо СЕС передбачається установка прожекторних світильників.
На випадок повного відключення освітлення потрібно передбачити аварійне локальне освітлення.
Мережі напругою 0,4 кВ пропонується виконати кабельними. Внутрішні електромережі будівель мають бути виконані за індивідуальним проектом. Мережі зовнішнього освітлення пропонується передбачити кабельними, ізольованим проводом з ізольованим нульовим проводом. Живлення цих мереж передбачити від щитів 0,4 кВ. Управління зовнішнім освітленням пропонується здійснювати автоматично від щитів низької напруги.
На території СЕС за потреби передбачається встановлення проектного КТП для забезпечення власних потреб й подальшого транспортування та передачі отриманої енергії на зовнішні носії.
Детальні рішення щодо розміщення обладнання будуть надані в робочій документації, згідно отриманих технічних умов.
Територія СЕС підлягає оснащенню системою заземлення. Проектними рішеннями передбачені блискавковідводи, точне місце розміщення яких буде надано в робочій документації.
Телефонізація – Телефонізація від мобільних операторів.
Сміттєвидалення – Санітарне очищення передбачає заходи по збиранню, видаленню та знезараженню побутових та господарських відходів. Сухе побутове сміття, тверді відходи збираються у сміттєзбірник, який передбачений проектом поблизу головного в’їзду. Майданчик для встановлення контейнерів ТПВ, огороджується глухим парканом з трьох сторін та захищається від опадів дашком. 2-4 баки за потреби роздільного сміття.
Також до видалення передбачені побутові відходи та залишки від косіння.
Побутові відходи вивозитимуться спеціалізованим автотранспортом згідно відповідної угоди із спеціалізованою організацією на офіційне місце їх утилізації.
Пожежогасіння – сонячна електростанція повинна забезпечуватися системою протипожежного захисту згідно вимог НАПБ А.01-001-2014 «Правила пожежної безпеки України», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».
Розділ проекту на протипожежну безпеку та про пожежний захист виконати на стадії розробки проектно-кошторисної документації електростанції. Зокрема розглянути забезпеченість СЕС водопостачанням для цілей зовнішнього пожежогасіння та забезпечити аварійно-рятувальною технікою.
Система протипожежного захисту на території СЕC повинна забезпечувати автоматичне відключення окремих елементів електромереж при виникненні коротких замикань, забезпечення проїзду пожежних машин та заходів по зовнішньому пожежогасінню.
Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити на пульти централізованого пожежного спостереження за наявності технічної можливості, яка уточнюється підрозділами ДСНС, на базі яких установлюється приймач сигналів.
Конструкції будівель та споруд на предмет їх цілісності необхідно періодично оглядати (влітку і взимку). Результати оглядів нотуються в спеціальних журналах. Металеві, дерев’яні, бетонні, цегляні конструкції необхідно захистити від корозії. Крім цього, металеві та дерев’яні конструкції необхідно захистити спеціальним протипожежним покриттям для забезпечення нормативних меж вогнестійкості конструкцій.
На території, що намічена для розташування сонячної електростанції, протипожежний захист слід передбачати з врахуванням:
зовнішнього водопостачання;
первинних засобів пожежогасіння, які доповнюються обов’язково:
застосуванням пересувної пожежної техніки;
установкою пожежної сигналізації;
установкою пожежогасіння (автоматичні, автономні);
системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
системою попереднього оповіщення про пожежу або аварію відповідних служб МНС району.
Вогнегасники, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні мати сертифікати відповідності. Для забору води на гасіння пожежі з пожежного резервуару передбачено розміщення в теплому приміщенні мотопомпи М-1600.
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння визначаються як сумарні витрати води на пожежогасіння будинків.
Види, кількість і порядок розміщення первинних засобів пожежогасіння слід передбачати відповідно до вимог „Правил пожежної безпеки в Україні”
Проектними рішеннями ДПТ на території СЕС передбачений в східній частині майданчик для розміщення підземного пожрезервуару, який міститиме дві ємкості по 10 м.куб. Локальні міні-пожежі планується гасити пересувними установками з вуглекислотним вогнегасниками, які зберігаються поблизу будиночку охорони та РУ. Крім того, на території встановлюються пожежні щити, розташовані для зручності вздовж запланованого внутрішнього технічного проїзду.
Проектом передбачені зручні в'їзди-виїзди з земельної ділянки. Крім головного в'їзду, який розміщений поруч з пристанційним вузлом СЕС, передбачений додатковий в'їзд для пожежних машин.
В межах ділянки передбачається розворотний майданчик для зручного маневру машин, поруч передбачений майданчик для пожрезервуару.
13. Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання підземного простору
Схему інженерного підготовлення території та вертикального планування детального плану виконано на топографічній основі М1:2000. Система висот – Балтійська, система координат – УСК - 2000, суцільні горизонталі проведені через 1,0 м. При проектуванні за основу взято відмітки покриття існуючих доріг за межами території ДПТ та існуючого рельєфу в межах ДПТ.
Мета інженерного підготовлення окремої земельної ділянки в межах території ДПТ – це підготовка її до використання за призначенням, а саме для будівництва сонячної електростанції. Схема розроблена за принципом максимального збереження існуючого рельєфу та мінімального перетворення місцевості враховуючи інженерні та архітектурно-планувальні вимоги.
Проектом детального планування не визначена необхідність в детальних заходах з інженерної підготовки всієї території. Загальна схема водовідведення надана і організована по проїздам, зокрема з використання з/б посилених лотків та резервуара-накопичувача.
Проектними рішеннями передбачено додатковий захист ділянки СЕС з південного боку, вздовж межі ділянки формування СЕС заплановано штучний насип для відводу повеневих (поверхневих) стічних вод з територій розташованих вище за рельєфом.
При опрацюванні схеми були вирішені наступні основні питання:
раціональна організація рельєфу;
способи та напрями відведення дощових і талих вод;
максимальне збереження природного стану ґрунтів;
створення безпечних умов руху транспорту, пішоходів, маломобільних груп населення.
Забезпечення дорожнього руху в межах території здійснюється з максимальним збереженням існуючого рельєфу.
Поперечні профілі проїздів запроектовані польового типу (без улаштування бортового каменю). Ширина проїзних частин внутрішніх технічних проїздів прийнята 2,7 м з відступом від межі ДПТ (огородження) – 1-2 м для формування лінійних споруд та прокладання підземних інженерних мереж вздовж огорожі. Конструкція проїзної частини передбачається щебеневим покриттям на піщаній основі.
Відведення поверхневих вод проїздів передбачається на рельєф. Дощова каналізація не передбачається.
Вертикальне планування, організація відведення поверхневих вод з окремих майданчиків, повинні виконуватися на стадії розробки робочої проектної документації.
Під час проведення робіт з інженерного підготовлення території передбачаються наступні заходи:
заборона зрізання та вивезення ґрунтово-рослинного шару без спеціальних дозволів чи проекту рекультивації;
заборона влаштування несанкціонованих сміттєзвалищ.
14. Комплексний благоустрій та озеленення території
Враховуючи специфіку виробництва й отримання електроенергії безпосередньо в межах ділянки СЕС не передбачається масового чи рядового висадження дерев з метою запобігання затінення модулів ФЕМ.
Благоустрій зони (майданчику) відпочинку працівників передбачає влаштування вимощення, встановлення лавок, урн, тіньового навісу, декоративного локального озеленення (в вазонах), за потреби облаштованого місця для зберігання велосипедів, стенду з планом (схемою) сонячної електростанції, стендів з техніки безпеки та пожежної охорони, інвентарного щита з первинними засобами пожежогасіння та елементів зовнішнього освітлення.
Високоросле озеленення спеціального призначення планується в південній частині ДПТ за проектними межами СЕС в існуючій санітарно-захисній зоні від ФЕМ.
На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Поява цієї концепції пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів і населених пунктів.
Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.
Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) – це інструмент стратегічного планування, направлений на включення екологічних пріоритетів в програми, плани, політики.
Досвід багатьох країн продемонстрував високу ефективність СЕО як інструмента планування, що сприяє якості розроблюваних планів, програм, стратегій тощо.
Метою СЕО є забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та сприяння інтеграції екологічних міркувань у підготовку планів з метою просування сталого розвитку. Це системний інструмент оцінки, який підтримує та інформує про процес прийняття рішень.
Перше завдання було визначити обсяг (скоупінг) стратегічної екологічної оцінки та ключові екологічні проблеми, коло органів влади, які братимуть участь у консультаціях, та зацікавлених сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій і участі у СЕО.
У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища".
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПРОВЕДЕННЯ СЕО В УКРАЇНІ. (ПОСИЛАННЯ).
Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» (ухвалено Верховною Радою України 21 грудня 2010 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії. Зокрема, одним з показників цілі 4 Стратегії «Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління».
У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».
21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект, розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.
Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.
Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.
Звіт сформовано на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва та у відповідності до:
Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
Закону України «Про основи містобудування»;
Закону України «Про відходи»;
Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного добробуту населення»;
Закон України «Про екологічну експертизу»;
Закон України “Про екологічну експертизу”;
Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
Закону України «Про екологічну мережу України»;
Закону України «Про охорону земель»;
Закон України «Про рослинний світ»;
Закону України «Про тваринний світ»;
Закону України «Про генеральну схему планування території України»,
ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території";
ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій";
ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці і дороги населених пунктів";
ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
ДСП №173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.
ЗМІСТ.
Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку включає наступні пункти:
1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;
6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ
15.1 Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.
Детальний план є документом державного планування.
Даний детальний план території є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єктів будівництва.
Під час розробки детального плану території визначаються можливі планувальні обмеження використання території згідно з державними будівельними та санітарно- гігієнічними нормами, формуються пропозиції щодо можливого розташування об’єктів будівництва в межах проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства, з метою визначення заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку даної території, згідно п.4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», для визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Детальний план території передбачає урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування забудови, визначення зон пріоритетних та допустимих видів використання, основних факторів його формування.
При розроблені детального плану враховуються Схема планування території області, Схема проекту районного планування, існуюча затверджена проектна документація (Генеральний план селища), інформація земельного кадастру, відсутність чи наявність особливо цінних земель, тощо.
Основними завданнями стратегічної екологічної оцінки (СЕО) проекту детального плану території в адміністративних межах Вишнівської селищної ради П’ятихатського району є:
Загальна характеристика існуючого стану території району і майданчику планової діяльності;
Розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації, конкурентно-можливих альтернатив (технологічних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
Визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
Прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
Визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
Визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть виникнути за умови реалізації всіх передбачених заходів.
Метою розробки даного Звіту є визначення доцільності і прийнятності планової діяльності комплексу, і обґрунтування заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.
15.2 Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).
Існуючий стан навколишнього середовища зазначений в р.3. пояснювальної записки містобудівної документації.
Характеристика поточного стану здоров’я населення висвітленні в щорічному докладі на сайті РДА відповідно до статичної інформації, зокрема в Програмі розвитку Вишнівської селищної ради (проект).
Заклади Вишнівської об’єднаної територіальної громади:
Вишнівська селищна рада.
Вишнівський будинок культури.
Лозуватський будинок культури.
Вишнівська ЗШ І-ІІІ ступенів.
Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів.
Дошкільний навчальний заклад "Ромашка".
Дошкільний навчальний заклад "Сонечко".
Дошкільний навчальний заклад "Колобок".
Комунальне підприємство "Вишневе".
Загальна середня освіта в Вишнівської об’єднаної територіальної громади представлена загальноосвітніми закладами:
Опорний заклад освіти "Вишнівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вишнівської селищної ради Дніпропетровської області";
Лозуватська філія І-ІІ ступенів опорного закладу освіти "Вишнівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вишнівської селищної ради Дніпропетровської області".
Загалом охоплення шкільною освітою в громаді складає 100%. Діти, що проживають у віддалених населених пунктах, забезпечені автобусним підвезенням.
Позашкільними та міжшкільними дитячими закладами є:
Комунальний заклад "Вишнівський дошкільний навчальний заклад загального розвитку "Ромашка" Вишнівської селищної ради;
Комунальний заклад Лозуватський дошкільний навчальний заклад загального розвитку "Сонечко" Вишнівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області;
КЗ ЦПР Вишнівської СР.
Мережа закладів охорони здоров’я на території Вишнівської селищної територіальної громади формується із:
амбулаторії загальної практики-сімейної медицини;
фельдшерські пунктию
Охорона здоров’я на території Вишнівської селищної територіальної громади представлена фельдшерсько-акушерськими пунктами, амбулаторно-поліклінічними закладами, та станцією швидкої допомоги.
Ключовими проблемами охорони здоров’я населення на території Вишнівської селищної територіальної громади є:
незадовільний стан здоров’я населення;
нераціональна організація системи надання медичної допомоги;
брак сучасних медичних технологій, недостатнє володіння ними;
низький рівень інформованості про сучасні медичні технології, засоби збереження здоров’я та активного дозвілля;
не достатня забезпеченість автомобілями для надання екстреної допомоги;
недостатність фінансових і насамперед бюджетних, ресурсів для забезпечення ефективної діяльності системи охорони здоров’я;
відсутність ринку медичних послуг;
недосконалість нормативно-правових актів, які впливають на створення умов для поліпшення стану здоров’я населення та підвищення ефективності використання в системі охорони здоров’я людських, матеріально-технічних та фінансових ресурсів в умовах ринкової економіки.
Для вирішення вищезазначених проблем, основними пріоритетними напрямками на 2020 р. є:
оптимізації організації та механізму фінансування системи надання медичної допомоги, спрямованої на розв’язання реальних потреб населення;
підвищення якості кадрового забезпечення та рівня професійної підготовки фахівців з питань профілактики і раннього виявлення хвороб, діагностики та лікування;
забезпечення надання населенню громади якісної, доступної та ефективної первинної медичної допомоги за місцем проживання;
забезпечення максимально сприятливих умов для збереження основних демографічних показників (зниження смертності, у тому числі малюкової, підвищення народжуваності та природного приросту населення);
підвищення ефективності санітарно-освітньої роботи та пропаганди здорового способу життя з широким використанням сучасних технологій та засобів масової інформації;
спрямування зусиль медичних працівників на виявлення захворювань у ранніх стадіях та проведення ефективної профілактики їх на функціональній стадії або на стадії мінімальних морфологічних змін;
активізувати профілактичний напрям дій щодо боротьби з серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, захворюванням населення на цукровий діабет, туберкульоз та СНІД;
залишити пріоритетними напрямками надання медичної допомоги дітям, матерям та населенню похилого віку;
збереження та подальше зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я;
соціальних захист працівників закладів охорони здоров’я;
проведення капітальних ремонтів медичних закладів та забезпечення їх необхідним обладнанням, а також забезпечення молодих лікарів житлом не території громади.
Основний пріоритет системи охорони здоров’я в Вишнівській селищній територіальній громаді – є забезпеченість мешканців вчасною і професійною медичною допомогою.
Поточний в цілому стан довкілля задовільний. Забруднюючі підприємства І-ІІІ класу в зоні огляду відсутні, ділянка в межах ДПТ знаходиться поза межами впливу зон магістральних автошляхів та залізниці.
Проектна територія не потрапляє до санітарно-захисних зон, існуючі санзони не впливають та не обмежують проектну забудову СЕС.
Прийняття проекту державного планування є необхідним для створення та забезпечення ефективного функціонування системи енергопостачання, що створить умови для поліпшення енергозабезпечення електроенергією мешканців.
15.3 Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу.
Стан довкілля обумовлюється впливом на нього усіх суб’єктів природокористування. Інтегрований еколого-економічний ефект природоохоронних заходів на території Вишнівської селищної територіальної громади залежить від послідовності і результативності дій усіх суб’єктів діяльності, а також від ефективності системи управління в цій сфері.
На екологічну якість території впливають такі складові: атмосферне, електромагнітне забруднення, забруднення води та ґрунту. Якість атмосферного повітря на території громади в значній мірі залежить від об’ємів викидів забруднюючих речовин від двох основних джерел забруднення – стаціонарних (підприємства) та пересувних (автотранспорт).
Детальний план розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних споруд.
Діяльність електростанції з вироблення електроенергії не передбачає утворення будь-яких забруднюючих речовин і виділення їх в атмосферне повітря: сонячні батареї незалежні від палива, не виділяють ніяких шкідливих речовин, не забруднюють навколишнє середовище, безшумні при роботі.
Проектна територія ділянки СЕС заходиться за межами населеного пункту, вона не передбачає навколо себе охоронну зону завбільшки понад 50 м в межі якої житлова зона не потрапляє. Відповідно до закону України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів” (ст. 18-22), проектна охоронна зона навколо промислового об'єкта підприємства – сонячної електростанції передбачена – 50 м, код 01.09 згідно Додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Проектом передбачена охоронна зона в 50 м, житлова зона в межах санзони відсутня.
Сонячна електростанція споруджується для генерації електричної енергії від сонячної енергії та подачі її в існуючі електромережі.
Технологічний процес є безвідходним і не супроводжується шкідливими викидами в навколишнє середовище (як повітряне, так і водне), рівень шуму і вібрації, що можуть створюватися обладнанням, не перевищують допустимих величин.
Монтаж СЕС не порушує властивостей землі, оскільки сонячні модулі розташовані таким чином, що поверхня землі отримує достатньо світла і вологи. Після демонтажу СЕС, з будь-якої причини, земля в межах ДПТ може бути використана за іншим призначенням.
Можливими джерелами забруднення атмосфери на проектованому об'єкті є відкрита стоянка авто, передбачена для працівників в межах ділянки СЕС – 2 маш/місць, а також аварійна робота дизель-генераторів за наявності таких на випадок аварійної роботи СЕС під час повного відключення живлення, тощо.
Максимальна приземна концентрація забруднюючих речовин не перевищить 0,35 ГДК, що нижче допустимих норм, валовий викид складе 0,034 т/рік.
Негативні наслідки планової діяльності на мікроклімат, а також вплив фізичних факторів впливу на найближчу житлову зону відсутні.
Водне середовище. При експлуатації об’єкта неможливе забруднення ґрунту та підземних вод.
Геологічне середовище та Ґрунти. Експлуатація електростанції не спричиняє змін сформованих в даній місцевості геологічних та стуктурно-тектонічних властивостей масивів порід. Ґрунти на ділянці не відносяться до особливо цінних груп ґрунтів. Будівництво і експлуатація не торкається елементів геологічного, структурно-тектонічного ландшафту і не викличе негативних явищ геотехногенного походження в геологічному середовищі.
Мікроклімат: об'єкт не викличе зміни мікрокліматичних умов, тому що не впливає на жодну з його складових.
Рослинний і тваринний світ: негативні впливи під час будівництва і експлуатації об'єкту не веде до змін рослинного і тваринного світу. Шляхів міграції тварин через територію ДПТ не має. Планована діяльність не передбачає знесення зелених насаджень так як на території проектного майданчика СЕС, багаторічні зелені насадження відсутні. Відсутній також тваринний світ в межах ДПТ, окрім звичайних для регіону комах. Об'єкт істотного впливу на сформовану флору та фауну навколишньої території не зробить.
Виробничі відходи: відсутні. Побутові та експлуатаційні відходи утилізуються або вивозяться на переробку в залежності від їх виду за окремими договорами. В межах СЕС передбачений майданчик для сміттєзбірників.
Експлуатація проектованого об'єкта є екологічно безпечною.
15.4 Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом.
Об’єкт планової діяльності не впливатиме на екологічну ситуацію населеного пункту або району в цілому та не посилюватиме вже наявні екологічні проблеми даного регіону.
Під час роботи діючих сонячних електростанцій викиди забруднюючих речовин не спостерігаються і не були зафіксовані.
Для зменшення акустичного й повітряного впливу на місцеве населення за межами ДПТ під час підвезення будівельних матеріалів до ділянки СЕС, не передбачається використання ділянок доріг, що проходять через житлову забудову населеного пункту. Вплив на населення під час експлуатації СЕС відсутній.
Викиди забруднюючих речовин пов'язані з іншими етапами сонячного життєвого циклу, включаючи матеріали для виробництва сонячних модулів, транспортування сонячних батарей та виведення їх з експлуатації з подальшою утилізацією. В ієрархії поводження з відходами на першому місці стоїть запобігання утворенню відходів. У сонячній енергетиці це завдання вирішується за допомогою постійного зниження питомої матеріаломісткості виробів.
Промислові відходи в процесі експлуатації сонячної електростанції відсутні.
Кількість відходів від відпрацьованих сонячних станцій буде незначна. Середня тривалість роботи сонячної панелі становить близько 25 років. У всьому світі виробники електроніки вже несуть відповідальність за повний цикл життя своєї продукції, в тому числі й за її переробку.
Всі елементи сонячних панелей – скло, алюмінієва рама, пластикова підкладка та тонкі пластини кремнію потенційно можуть перероблятися на 100%. Переважна більшість матеріалів, що використовується у складі сонячних модулів — підлягають переробці та повторному використанню. На сьогодні, обсяги утворення відходів від сонячної енергетики близькі до нуля.
Проектна та дозвільна документація на будівництво промислових сонячних електростанцій включає вимоги щодо демонтажу об'єктів після закінчення терміну їх експлуатації та відновленню земельних ділянок до початкового стану.
Можливості переробки залежать від виду технології, використовуваної в сонячних модулях. Проектом планується використання кремнієвих сонячних модулів. Підготовча фаза включає в себе вилучення рами та розподільчого коробу вручну перед початком процесу переробки сонячного модуля. Модуль потім подрібнюють в млині і різні фракції розділяють. Вихідними фракціями є чорні і кольорові метали, скло, кремній і пластмаса. За допомогою даного методу переробки можна відновити більше 80% початкової ваги сонячної батареї.
Для переробки сонячних модулів проектна територія не пропонується.
Ділянка, що розглядається, не відноситься до земель водного фонду, не потрапляє до прибережно-захисних смуг, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.
Відповідно Проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області, частина ДПТ потенційно потрапляє до території що резервуються для створення об’єкту «Суханівський»,який буде входити до ключових території регіонального значення області.
Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування – дані відсутні.
Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в результат будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.
Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено.
В процесі будівництва об’єктів проектування вплив на рослинний покрив в основному буде виявлятися в частковому пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними засобами на ділянці СЕС.
Загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій під час експлуатації не передбачається.
15.5 Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування.
Суб'єкти містобудівної діяльності повинні дотримуватися встановлених екологічним законодавством і нормативно-технічними документами вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки території в цілому.
В межах ДПТ не передбачено об’єктів, які б впливали на навколишнє середовище відповідно до характеристик об'єктів санітарної класифікації 1-4 класу.
Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення передбачають благоустрій всієї земельної ділянки для розміщення сонячної електростанції.
Проектні рішення ДПТ розроблено згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: Статті 3 «Основні принципи охорони навколишнього природного середовища».
Відповідно до нормативно-правової бази України було прийнято ряд зобов’язань:
пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
планова діяльність не передбачає суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу;
проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території було обґрунтовано;
забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці приміщення органу місцевого самоврядування, що розкриває питання щодо гласності і демократизму при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
у звіті СЕО надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;
компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
оцінка ступеню антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об'єкту для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля.
15.6 Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.
Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.01.2011 № 29) наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів – відсутні.
До довгострокових наслідків відноситься питання утилізації обладнання, а саме сонячних модулів.
Оцінка потенційних впливів на навколишнє середовище та людей встановила, що окрім вигод проект може мати певний негативний вплив на довкілля у разі відсутності належного контролю за таким впливом. Тому забудовник буде виконувати певні дії (названі "діями по зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище") для запобігання, скорочення чи зменшення негативних впливів на територію (збір побутового сміття, вивезення та видалення застарілого устаткування за межами ДПТ).
Самі сонячні електростанції не впливають негативно на екологію завдяки таким фактам:
їх вироблення не потребує залучення екологічно небезпечних речовин;
експлуатація сонячних панелей атмосферу ніяким чином не зачіпають, тому що енергія генерується за допомогою фізичних процесів без викидів залишок, навпаки, залишки – і є отриманою електроенергією;
монтування електростанцій не шкодить ґрунту та його поверхні;
обслуговування сонячних панелей відбувається за допомогою простих та нешкідливих дій, процесів (ремонтування, здування пилу з поверхні ФЕМ);
високий термін служіння батарей та їх ремонтопридатність позитивно впливає на екологію.
В процесі провадження планової діяльності буде використано земельні ресурси для будівництва певної частини устаткування СЕС. Під час прокладення траншеї для КЛ буде тимчасово знятий рослинний шар, ґрунт тимчасово складується на віддалі від краю траншеї. Мінеральний шар ґрунту – з протилежної сторони траншеї. Засипання траншеї проводиться в такій послідовності: мінеральний, рослинний шар ґрунту.
На порушених землях проводиться технічна та біологічна рекультивації (підготовка ґрунту та засів с/г культурами: тимофіївка лучна, грястиця, інших місцевих видів);
Викиди та скиди: шумовий вплив буде в межах нормативу (80 дБ). Викиди в атмосферне повітря знаходяться в межах допустимих норм;
Ризики для здоров’я людей та об’єкти культурної спадщини – відсутні.
Дані про види та кількість будівельної техніки, які використовуються при проведенні монтажних робіт будуть остаточно визначені при розроблені проекту організації будівництва.
15.7 Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.
Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єкту доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії.
Для попередження та захисту об’єкту необхідно проведення наступних попереджувально-захисних заходів:
посилення режиму пропуску на територію об’єкту, у тому числі шляхом встановлення систем відео спостереження та охоронної сигналізації;
щоденний обхід і огляд території і приміщень з метою виявлення сторонніх і підозрілих предметів, відкритих проходів, несправносте печаток, замків, тощо;
проведення ретельного відбору персоналу, а так само співробітників охорони підприємства;
чітке визначення повноважень, обов’язків і завдань персоналу об’єкта і співробітників служби безпеки;
підготовка і проведення періодичних оглядів об’єкту, з чітким зазначенням пожежонебезпечних місць, порядку та термінів перевірок місць тимчасового складування, контейнерів, сміттєзбірників, тощо.
Для забезпечення безпечного функціонування об’єкту і запобігання можливих терористичних актів на його території рекомендується:
передбачити освітлення входу та прилеглої території в нічний час;
компенсаційні заходи (при необхідності) – компенсація незворотного збитку від планованої діяльності шляхом проведення заходів щодо рівноцінного поліпшення стану природного, соціального і техногенного середовища в іншому місці і/або в інший час, грошове відшкодування збитків.
Заходи з техніки безпеки й охорони праці:
конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції застосовуваного електроустаткування відповідають умовам навколишнього середовища і пожежної безпеки приміщень відповідно до вимог ПУЕ;
рівень електричних і магнітних випромінювань від проектованих електроустановок не викликають погіршення існуючого стану навколишнього середовища;
для захисту людей від ураження електричним струмом, а також будинків від пожежі передбачаються пристрої захисного відключення ПЗВ;
види електричних проводок і спосіб прокладки електричних мереж прийняті з урахуванням вимог електропожежобезпеки;
експлуатація електроустановок здійснюється кваліфікованим персоналом;
електромонтажні роботи вести в строгій відповідності з діючими нормами та заходами щодо охорони праці і техніки безпеки;
розриви між територією проектування та інфраструктурними об’єктами відповідають вимогам ДСП 3173-96;
відповідно до проектних рішень для запобіганням негативному впливу на здоров’я населення зона розміщення ФЕМ в межах СЕС передбачає нормативний відступ від існуючої садибної забудови понад нормовані 50 м;
проектом передбачено ряд ресурсозберігаючих рішень щодо використання води, землі, електроенергії;
використання обладнання вищої категорії складності;
повна герметизація всього обладнання, кабелів;
дотримання норм технологічного регламенту;
дотримання правил ТБ та пожежної безпеки.
15.8 Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)
Обґрунтування вибору. Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної планованої діяльності. В пояснювальній записці передбачені пропозиції щодо режиму використання територій для перспективної містобудівної діяльності.
Вибір майданчика будівництва проведено з урахуванням варіантів можливого розміщення СЕС та техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.
Також розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва та територіального розміщення об’єкту планової діяльності.
Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки. Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.
Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
15.9 Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Проектом будівництва передбачити ресурсозберігаючі рішення щодо використання води, землі, електроенергії.
Загальною метою моніторингу екологічних та соціальних аспектів даного проекту є забезпечення/гарантування того, що всі заходи пом’якшення та мінімізації впливів та наслідків успішно втілюються та вони є ефективними та достатніми.
15.10 Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності).
Будівництво та експлуатація СЕС не має транскордонного впливу. Враховуючи географічне місце розташування його в центральній частині країни, транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення суміжних країн в такому разі не очікуються.
Транскордонний вплив під час реалізації планованої діяльності – відсутній, так як територіально ділянка СЕС розташована на значній відстані від меж сусідніх держав, та водних об'єктів які протікають їх територіями.
15.11 Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Сонячна електростанція споруджується для генерації електричної енергії від сонячної енергії та подачі її в існуючі електромережі.
Технологічний процес є безвідходним і не супроводжується шкідливими викидами в навколишнє середовище (як повітряне, так і водне), рівень шуму і вібрації, що можуть створюватися обладнанням, не перевищують допустимих величин.
Монтаж СЕС не порушує властивостей землі, оскільки сонячні модулі розташовані таким чином, що поверхня землі отримує достатньо світла і вологи. Після демонтажу СЕС, по якійсь причині, земля може бути використана за іншим призначенням.
Задачею проекту ДПТ для розміщення наземної сонячної електростанції є визначення параметрів ділянки та об’ємів можливого будівництва (місткість, поверховість, загальна площа забудови сонячними фотоелементами, потужність електростанції) та їх вплив на існуючі показники прилеглої території. Можливість уточнення та закріплення у більш крупному масштабі меж промислової зони розміщення і експлуатації енергогенеруючого підприємства.
Детальним планом розглядається можливість зміни функціонального використання окремої незадіяної земельної ділянки земель запасу на землі енергетики, при належному забезпечені інтересів територіальної громади щодо реалізації містобудівної політики розвитку проектної території з метою практичного впровадження в регіоні «державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива залучення інвестицій тощо, із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства.
Пунктом 4 ст.№2 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено: містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому ЗУ "Про стратегічну екологічну оцінку".
Розділ "Охорона навколишнього середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам ЗУ "Про стратегічну екологічну оцінку".
Згідно ст.№21 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (№ документу 3038-VI), замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, на своїх офіційних веб-сайтах, а також надати вільний доступ до такої інформації громадськості.
Згідно ст.№59 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", екологічні вимоги при розміщенні і розвитку населених пунктів, планування, розміщення, забудова і розвиток населених пунктів, здійснюються за рішенням місцевих рад з урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
В свою чергу сфера дії ЗУ "Про стратегічну екологічну оцінку", згідно п.1 ст.№2 Закону поширюється тільки на об'єкти, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.
Одночасно, процедуру оцінки впливу на довкілля регулює ЗУ "Про оцінки впливу на довкілля", статтею №3 якого, визначено вичерпний перелік об'єктів та видів планової діяльності, які підлягають обов'язкової оцінці впливу на довкілля.
Згідно ст.№3 Закону, серед категорій видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля даного об’єкту не має.
Відповідно п.10 ст№3 того Закону, вплив на довкілля передбачається під час будівництва ліній електропередач (повітряних та кабельних) напругою 110 кіловольт і більше та підстанцій напругою 330 кіловольт і більше. ЛЕМ такої напруги в межах ДПТ відсутні, проектними рішеннями не передбачені.
Відповідно до Статті 3 п. 3. 4 закону України «Про оцінку впливу на довкілля» сонячні електростанції відсутні в переліку об’єктів які впливають на довкілля.
16. Заходи щодо реалізації детального плану на етап 5 років
Проект розроблено згідно з завданням на розроблення детального плану території. В детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва. Необхідно:
оприлюднити проект;
затвердити проектну містобудівну документацію;
розробити документацію із землеустрою;
отримати умови підключення до існуючої електропідстанції або ЛЕМ;
отримати умови та обмеження земельної ділянки СЕС;
винести в натуру зовнішні межі земельної ділянки;
визначити трасування лінії електропередачі на місцевості;
закріпити на місцевості планувальні вісі проектних внутрішніх технічних проїздів;
після будівельних робіт виконати благоустрій пішохідно-транспортного зв’язку території з існуючою дорогою місцевого значення.
На стадії виконання детального плану об’єкт розглядається в цілому. При виконанні робочої документації сонячної електростанції, згідно окремого завдання на проектування (за потреби) можливо виділення черг будівництва та пускових комплексів для поетапної реалізації об’єкта.
17. Техніко-економічні показники
|
№ |
Показники |
Одиниця виміру |
Вихідний 2020 р. |
Розрахунковий термін 2027 р. |
|
||||
|
|
ТЕРИТОРІЯ В МЕЖАХ ПРОЕКТНИХ РОБІТ всього: |
га |
2,00 |
2,00 |
|
||||
|
1 |
Сельбищна територія (в межах ДПТ) |
га |
0,00 |
0,00 |
|
||||
|
2 |
Виробнича територія (в межах ДПТ) |
га |
0,00 |
2,00 |
|
||||
|
3 |
Сільськогосподарська територія |
|
|
|
|
||||
|
|
3.1 |
Землі запасу (згідно КВЦПЗ) |
га |
2,00 |
0,00 |
|
|||
|
4 |
4.1 |
Озеленення спецпризначення в межах ДПТ |
га |
0,00 |
0,00 |
|
|||
|
5 |
Охорона навколишнього середовища в межах ДПТ |
|
|
|
|
||||
|
|
в .ч. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
5.1 |
Площа проектної територій, що попадає в охоронну зону від ЛЕП |
га |
0,22 |
0,22 |
|
|||
|
|
5.2 |
Площа проектної територій, що попадає в охоронну зону від Гв |
га |
0,00 |
0,00 |
|
|||
|
6 |
Інша інформація |
|
|
|
|||||
|
|
6.0 |
Потужність СЕС |
МВт/рік |
0 |
1 |
||||
|
|
6.1 |
Кількість будиночків |
шт |
0 |
1-2 |
||||
|
|
6.2 |
Кількість в'їздів на ділянку СЕС |
шт. |
0 |
2 |
||||
|
|
6.3 |
Гостьова паркова (тимчасова) |
маш/міс |
0 |
1-2 |
||||
|
6.4 |
Кількість працівників |
чол/зміна |
0 |
2 |
|||||
|
|
6.5 |
Довжина внутрішнього технічного проїзду в межах СЕС |
м |
0 |
300 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість ФЕМ (шт.) встановлених на території СЕС, буде визначено після остаточного вибору типу сонячної панелі власником СЕС.
Категорія наслідків (відповідальності) проектного комплексу прийнята – СС1.
18. Заходи цивільної оборони
Земельна ділянка передбачена для розміщення наземної сонячної електростанції знаходиться на території Вишнівської селищної ради П’ятихатського району, за межами населених пунктів.
Забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях, обумовлених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а також використанням сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації), є загальнодержавним завданням, обов’язковим для вирішення всіма територіальними та відомчими органами управління, службами, формуваннями, а також суб’єктами господарювання.
Аналіз сучасного стану реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) на території сонячної електростанції за межами населеного пункту здійснюється за показниками, які характеризують рівень реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) щодо забезпечення захисту та життєдіяльності працівників підприємства у місцях захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у мирний час. На основі висновків, які будуть надані згідно окремо розробленого завдання, щодо виявлених проблем можуть бути сформовані принципові пропозиції розроблення інженерно-технічних заходів, які відповідають сучасним потребам безпеки працівників підприємства і його території.
В складі містобудівної документації розробляються заходи захисту населення на особливий період, але саме для детального плану території в ДБН Б.1.1-5:2007 об’єм робіт та перелік питань не визначено для підприємств з кількістю працівників 2 люд/зміна.
Основними чинниками, які становлять небезпеку для робочого та обслуговуючого персоналу об’єкта та його безперебійного функціонування, будуть небезпечні фактори при застосуванні ворогом зброї масового враження та при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в мирний час.
В межах проекту та на 500-метровій зоні навколо ДПТ, потенційно небезпечних об'єктів, на яких можуть використовувати небезпечні речовини, що за певних обставин можуть створювати загрозу виникненню техногенної надзвичайної ситуації – немає.
На виконання вимог п.п. 1 п. 1 ст. 20 «Кодексу цивільного захисту України» особовий склад працівників та обслуговуючого персоналу об’єкта укриватиметься в найближче розташованих захисних спорудах цивільного захисту, відповідно до вимог табл.4 додатку 1 до ДБН В.2.2-5-97 «Захисні споруди цивільної оборони».
Замовник детального плану території передбачає можливість на першу чергу захист працівників в разі надзвичайної ситуації військового характеру в підземному пристосованому приміщення (тимчасовому укритті) або в простішому окремо обладнаному укритті – «щілині». Даним розділом передбачено встановлення захисної споруди цивільного захисту на 5-8 осіб, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час. Місце будівництва захисної споруди цивільного захисту вказано на аркуші ДПТ – 3.
У випадку необхідності робочий та обслуговуючий персонал об’єкта буде евакуйований в безпечні місця відповідно до загальних планів евакуації населення сільської ради. Евакуація людей буде здійснюватись по визначених маршрутах та під’їздах.
Проектна СЕС забезпечена усіма необхідними заходами, що забезпечують безпечне функціонування об’єкта:
організовані під’їзди до ділянки з декількох сторін та внутрішні проїзди;
передбачені інженерне забезпечення;
передбачається система оповіщення працюючих на об’єкті про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій (встановлення сигнально-гучномовних пристроїв);
передбачена система протипожежного захисту.
При проектуванні об’єкта будівництва, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту», в порядку визначеному чинним законодавством України, необхідно звернутися в Головне управління ДСНС України у області для отримання завдання на розроблення розділу «Інженерно-технічних заходів цивільного захисту».
19. Містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок
Форма текстової частини містобудівних умов та обмежень, заповнюється органом містобудування та архітектури.
Перелік зазначених умов є вичерпним відповідно до ст. 29 Закону України “ Про регулювання містобудівної діяльності”.
|
|
ЗАГАЛЬНІ ДАНІ: |
|
||
|
|
1. Назва об’єкта будівництва |
Будівництво промислової фотоелектричної наземної сонячної електростанції потужністю 1 МВт, площею 2 га за межами населеного пункту. |
|
|
|
|
2. Інформація про замовника. |
Виконавчий комітет Вишнівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області |
|
|
|
|
3. Відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціон. призначення зем.діл. містобудівній документації на місцевому рівні. |
«Детальний план території за межами населеного пункту с. Лозуватка на території Вишнівської селищної ради, П’ятихатського району, Дніпропетровської області для розміщення наземної сонячної електростанції», виконано ТОВ «ГЕОТОП», згідно Рішення Селищного голови Вишнівської селищної ради П’ятихатського району Дніпропетровської області №1694-60/VII від 26.08.2020 року, відповідно до затвердженого завдання на розроблення детального плану території.
|
|
|
|
|
4. Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у (м) |
3-5м – для більшої частини обладнання, крім того відповідно до робочої документації буде вирішена висота блискавкоприймача.
|
|
|
|
|
5. Максимальний відсоток забудови земельної ділянки |
70% |
|
|
|
|
6. Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону) |
Відсутня (Не нормується) |
|
|
|
|
7. Мінімальні допустимі відстані від об'єкта, що проектуються, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд. |
Не нормується. СЕС знаходиться за межами вулиць населеного пункту. |
|
|
|
|
8. Планувальні обмеження
|
Якщо під час проведення земляних робіт буде виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини та орган місцевого самоврядування, на території якого проводяться земляні роботи. |
|
|
|
|
9. Охороні зони об'єктів транспорту зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. |
Охоронна зона ВЛ 10 кВ – 10 м в кожну сторону від крайнього дроту. Охоронна зона ВЛ 35 кВ – 15 м в кожну сторону від крайнього дроту. Охоронна зона КЛ 10 кВ – 1 м в кожну сторону від крайнього дроту. Охоронна зона КЛ 0,4 кВ – 1 м в кожну сторону від крайнього дроту. Охоронна зона Гв 2 категорії – 7 м в кожну сторону від трубопроводу. |
|
|
|
|
|
|
||
|
(ініціали та прізвище керівника органу містобудування та архітектури) |
__________________________
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
_________________ / ___ . __________202_ р.
ВИХІДНІ ДАНІ
Викопіювання з картограми обстеження ґрунтів (копія)
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
ви можете вільно користуватися ним.