Сьогодні — День скорботи та вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Цього дня ми вшановуємо пам’ять усіх українських воїнів, добровольців, медиків, волонтерів, а також цивільних громадян, які були несправедливо позбавлені волі, піддані катуванням і жорстокому поводженню, і тих, хто не повернувся з полону живим.

Встановлення дня пам’яті саме 28 липня невипадкове. В ніч з 28 на 29 липня 2022 року росія здійснила масове вбивство військовополонених захисників Маріуполя в Оленівці. І тепер саме цей день стане нашим символом пам’яті про тих, хто загинув в російській неволі; тих, хто зараз перебуває в полоні. 

«За пару днів до цього, до підготовленого тюремного барака, були переведені 198 бійців ОЗСП «Азов». Ввечері 28 липня наглядачі змусили всіх зайти всередину, натякали, що на полонених очікує смерть. Згодом поруч почала працювати ворожа артилерія, а приблизно о 23:45 у бараку пролунали два вибухи, які спричинили пожежу. 47 людей загинули відразу. Шестеро згодом стекли кров’ю. Понад 100 військовополонених отримали поранення. Кілька годин до них не допускали ні медиків з інших бараків, ні карети «швидкої». Тільки близько п’ятої ранку керівництво колонії дозволило евакуацію поранених», — нагадують в «Азові».

Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.

Цього року 28 липня стало не лише днем пам’яті, а й нагадуванням про те, що військовополонені мають захищатися міжнародним правом, і жоден злочин проти них не має залишитися безкарним.

Цей день — про пам’ять, правду і справедливість.

Ми пам’ятаємо.

Ми не пробачимо.

Ми боремось за правду, за повернення всіх полонених, за притягнення воєнних злочинців до відповідальності.

Це не просто день скорботи, це — заклик до дій, до єдності, до правди.

Навіть у нелюдських умовах неволі чи полону українці зберігають віру й надію. Їхня незламність — це приклад для всіх нас і виклик для ворога, який не здатен зламати нашу волю. Україна зробить усе, аби гідно вшановувати пам’ять про тих, хто віддав найцінніше за свободу та мир. Вічна пам’ять і шана! Слава Героям! Слава Україні!